Шлях до нульових викидів

Компанія Lindström постійно працює над процесами зменшення рівня шкідливих викидів від своєї діяльності, поставивши ціль – досягнути нульових викидів до 2050 р. Кожен працівник компанії долучається до виконання поставлених цілей. Сейжа Форс (Seija Forss), менеджер з постачання сировини, займається впровадженням біоматеріалів та переробленої сировини до виробничих потужностей.

Показники екологічності

«Починаючи з перших днів моєї роботи у компанії, коли я оцінювала вплив процесів прання на навколишнє середовище, і до досягнення цільових показників викидів SBTi , я постійно розглядаю робочі процеси крізь призму екологічності та займаюсь збором даних для аналітики», — зазначає Форс.

У 2022 році почалися розрахунки для закупівлі вторинної сировини та біоматеріалів, які склали 10,4% для всієї лінійки продуктів компанії. Однак частка сировини з перероблених тканин для робочого одягу становила лише 0,31% і 1,85% з волокон на основі біоматеріалів. Ці дані не відповідають цільовому показнику в 30% на 2025 рік.

Хороші новини полягають в тому, що цілі, ймовірно, будуть досягнуті завдяки прогресу, досягнутому з сировиною для килимів. Форс заявляє, що «для нас екологічність і досягнення стійких цілей є настільки важливими, що ми були готові взяти на себе ці зобов’язання, незважаючи на те, що не знали нашої відправної точки». Ми пишається зусиллями, які докладаємо для збору даних і розрахунків процесів прання, але з матеріальної точки зору попереду ще багато роботи.

Проблеми текстильної промисловості

Важливо визнати, що в текстильній промисловості загалом бракує як знань про викиди CO2, так і доступності таких даних. Внесок, який ми робимо для збільшення кількості переробленої та біосировини, ще не зовсім помітні у зменшенні обсягів наших викидів CO2, оскільки різні матеріали ще не мають власних оцінок викидів, а наші поточні звіти про викиди враховують лише викиди текстилю на загальній основі.

Ще однією значною проблемою є тривалий процес експлуатації робочого одягу – основної переваги нашої послуги, тому Сейжа Форс повинна враховувати це під час пошуку джерел. «Наш робочий одяг та інші продукти, такі як постільна білизна та рушники для готельного сектору, повинні витримувати суворі умови промислового прання та сушіння в машині», — підкреслює Форс. Потрібен тонкий баланс між використанням перероблених і біологічних волокон та забезпеченням того, щоб одяг відповідав очікуванням клієнтів.

Сейжа також вказує на збільшення використання переробленого поліестеру, наприклад, у новій колекції HoReCa . «Це досить безпечний варіант, оскільки ми бачимо, що він працює так само, як і первинний поліестер, тобто одяг володіє тим самим тривалим терміном експлуатації». Перероблений поліестер є чудовим варіантом для пошиття робочого одягу, оскільки він забезпечує необхідну довговічність. У колекції HoReCa ми використали суміш 50/50 переробленого поліестеру разом із біологічним волокном Lyocell, 30% якого виготовлено з переробленої бавовни.

Однак Форс зауважує, що «ми ще не на тій стадії, коли можемо виготовляти увесь одяг з переробленої сировини, проте ми вже розпочали цей процес».

Змішані тканини та поліефірні волокна є більш екологічними, оскільки потребують менше води та енергії на етапах прання та обробки. Навіть органічний різновид бавовни дуже ресурсомісткий, тому суміші переробленого поліестеру є більш екологічним варіантом, а також забезпечують довговічність і кращу стійкість кольору.

Ми надаємо клієнтам високоякісні продукти та сервіс, тому дбаємо про те, щоб забезпечувати цю цінність і надалі. Ми враховуємо усі тенденції на ринку, щоб очікування клієнтів були виправдані, але при цьому не завдавали шкоди довкіллю. Форс ставить риторичне запитання “Чи готові клієнти піти на компроміс між комфортом сервісу і шкодою для природи?”

Вартість екологічної сировини

Ще одним важливим фактором в поточному економічному кліматі є ціна. Екологічно чиста сировина для спецодягу набагато дорожча, ніж первинні волокна. «Швидкий екологічний перехід також вимагатиме від деяких клієнтів платити більше за екологічно чистий вибір». Нові технології, інновації чи лінійки продуктів на старті завжди потребують більшої оплати. «Чи можемо ми сподіватися змінити світ без інвестування?» запитує Форс.

Оскільки ми прагнемо досягти своїх цілей, наш успіх значною мірою залежить від того, що відбувається за межами нашої організації. Близько 70% наших викидів виробляють постачальники та субпідрядники. Як попередник екологічних практик ми можемо впливати на ширшу галузь своїми діями та вибором.

Форс підкреслює це, посилаючись на партнерську роботу з Klopman, одним із наших постачальників тканин, і Rester, постачальником рішень для переробки текстилю. У випадку з Rester ми стали значним інвестором у якості другого за величиною власника компанії. «Ми доставляємо зношені одиниці одягу в Rester для механічної переробки, а потім наш постачальник тканин Klopman розробляє нову тканину з цієї сировини. Наразі вона проходить тестування, після того, як будуть визначені пілотні клієнти, буде розпочато пробне використання тканини».

Інновації у переробці текстилю

Окрім пілотних проектів із Rester і Klopman, на ринку є ще багато нових інноваційних компаній, за якими ми уважно стежимо. «З точки зору переробки, народжуються нові технології, і ми сподіваємося, що вони можуть додати нові можливості для використання текстилю в найближчій перспективі».

Форс також розповідає про інновації, досягнуті за допомогою перероблених волокон, виготовлених за методом Ioncell . «Наші бавовняні рушники використовували кілька років тому в експериментах в Університеті  Aalto, де дослідники досягли напрочуд хороших результатів щодо міцності тканини на розрив».

«Можна сказати, що текстильна промисловість переживає нову революцію. Деякі компанії використовують біоматеріали для створення нових стійких текстильних волокон. Ми з зацікавленістю стежимо за розвитком цих компаній і будемо дуже раді, якщо їхні інновації зможуть вплинути на нашу роботу в майбутньому».

Уявіть собі майбутнє, де текстиль народжуватиметься з переробленої та біосировини. Lindström є одним із піонерів текстильної промисловості, чиї кліматичні цілі були схвалені ініціативою Science Based Targets.

Читати більше